Цитата из: Julia on 23-12-2002, 16:45:31
Helge, не можу сказати, що згідна з вами.
По-перше, перекладач не несе відповідальності за дії видавництва.
По-друге, позитивні сторони таки є. А якщо ви протилежної думки - зробіть краще, якщо можете, а ми із задоволенням проаналізуємо і ваш варіант.
На мій погляд, у цього перекладача є власний стиль - барвистий, може трохи чудернацький, але особисто в мене це не викликає якогось внутрішнього спротиву. Те, про що я написала - це те, з чим я не згідна.
Цитата:
Складається враження, що усе це називається "переказом з англійської" лише через те, що автор цієї "вторинної сировини" погано знає англійську: попередньо ознайомившись із текстом помітив, що обходяться саме найскладніші для перекладу місця.
Я б попросила вас навести приклади. Бо теж погано знаю англійську.
Julia, вочевидь, що це питання смаку: можу навіть припустити, що й естетика цієї книжечки Вам подобається. Але чомусь у римлян слово смак було однокореневим з розумом.
А щодо невідповідальності, то пан переказувач з англійської (дивне словочполучення, чи не так) наприкінці своєї макулатурки тупо розмірковує про добро і зло - хотів би нагадати йому і односмаковим, що відомий вираз існує, про блаженність того мужа, що не сідає на раду з лукавими, а базікання про те, що хтось когось надурив, чи чогось нерозпізналось спочатку - це відмовка інфантильних ідіотів, коли йдеться про відповідальність. Стиль то барвистий - але є право автора - це як обовязок захищати своїх дітей: тут Шевченко добре вловив - Діти - думи мої, можна ще й Ніцше пригадати і його "посмикування за вушка" своїх думок. Але і то - питання смаку, вочевидь.
